На моєму телефоні ще грає Revolution Ukraine

Я не знаю, що буде завтра...Але однозначно мене це дуже хвилює...Сьогодні мій ранок почався з перегляду відео...

Сказати, що я була шокована -нічого не сказати...

На моєму телефоні ще грає 

Але я не знаю, що буде завтра....і ..мабуть, невпевнена в щасливий кінець, бо Євромайдан завтра це  вже не той Євромайдан, що був 24 чи 28 листопада(
В цій країні б'ють мирних жителів за "просто так"...Хто керує цією країною? і хто керуватиме нею завтра?
Я не пишу тут багатьох речей, про які думаю протягом останнього тижня...
Коли серед ночі люди почали їхати з усіх кінців України в Київ я щиро вірила, що в цій країні не все ще втрачено...Коли на Житомирський Євромайдан виходило кілька десятків, сотень чи тисяч людей я щиро раділа, що навіть в цьому байдужому місті не всі такі байдужі....

Щиро раділа, коли студенти зібрались..і так само щиро раділа, коли житомиряни спробували об'єднатися в Євроланцюг....

І так само щиро я НЕ раділа, коли побачила вранішні новини....
Мені дуже соромно, що особисто мало часу приділяю своїй присутності на майдані....але виправдовую себе тим, що не менше ніж 20 людям особисто розказала й доказала, чому нам треба у Європу....бо блін... ці ж люди дебіли....вони називають майдан діскатєкою, проплаченою акціїєю, ах да чого ж на цей майдан йти, якщо за це не платять, тільки лохи безплатно можуть стояти на холоді....і пофіг. що ці тисячі стоять для мільйонів...
чесно... мені хочеться плакати, коли дивлюся на це...
в моїй голові давно сидить думка, про те, що не так важливо, що ти робиш - важливо про що ти думаєш....бо дії часто бувають лише показовими( ну це із рубрики "хто розуміє"...
коли Євромайдан розпочався ми з Юлею були вдома і говорили про те, що варто було б зїздити в Київ....мама це почула...і протягом тижня регулярно кілька разів на день нам дзвонила, лише для того, щоб перевірити , де ми....
Пишу якось Юлі, що снився майдан, а вона мені пише, що мама о третій ночі їй телефонувала й питала, що вона робить.... вчора ввечері я з мамою не поговорила і телефон розрядився і ввімкнула я його лише о 10 ранку, так мама кілька разів уточнювала у сестри , де я....зазначу, що нас батьки загалом не контролюють, тому такі дзвінки для нас "дикість"...+мама не бачить реальної картини майдану....бо по тєліку показують в рази менше ніж пишуть в ФБ...
Звісно я вірю, що все буде добре...але я не знаю, хто може керувати цією країною....от не буде Януковича, Азарова і тд.....Але хто замість них? ХТО?
нагадаю, що мільйони українців дебіли і вони й надалі будуть голосувати за тих, кого хоч чули... а не за нових((((((((
P.S. Ловлю себе на думці, що це перший мій запис про щось більш-менш серйозне..але мене знову багато не зрозуміє...тому спрощу все вище написане: "я хочу, щоб до влади прийшли адекватні...щоб українці жили в європейській країні...і щоб у кожного з нас були добрі, щирі й правильні думки, бо саме думки керують нами"

Передплата газет

Продовжую тему "хто і скільки читає"...нічого нового..найбільше читає моя бабуся...от щойно говорила з тіткою....і вона каже, що передплатила газет більш ніж на 300 гривень і це лише на 6 місяців.....а це означає, що найближчим часом баба читатиме "Факти", "Експрес", "ЭХО", "Моя сповідь", "ЖИТТЯ. ІСТОРІЇ", "Новий день", "Іменем закону"....
ну і скажіть мені будь ласка, хто ще читає від крапочки до крапочки всі ці газети....
ну і книги ніхто не відміняв.....вони займають весь простір під столом....
успіхів друзі...успіхів...творчого натхнення..віри в себе..довголіття....і щастя...

Обіцянку виконала

Якось так сталося, що кілька днів я тут не писала, незважаючи на те, що було про що...отож...
четвер...сходила на пари..потім на роботу..чи правильніше сказати в перервах між роботою сходила на пари....шоста вечора думаю посплю, бо втомилася ж...ледве не забула, сьогодні ж концерт  "Міст добра заради життя", звісно я йду, бо це цікаво і потрібно.....все чудово

 пятниця минула типово... нічого особливого....заснула о перші ночі...
субота...дзвонить телефон (шоста ранку)... прокидаюся...збираюся..йду на площу...їдемо Юлею в Київ...приїжджаємо...реєструємося...розпочинається Всеукраїнський молодіжний форум Генерація UA. цікаво...обід...ділимося на групи...працюємо над проектом молодіжні ЗМІ...форум закінчився....прогулюємося вечірнім Києвом.....сідаємо в маршрутку...їдемо в Житомир....приїхали..повечеряли.... заснули...

Неділя....встаємо...їдемо в Дениші до дітей....приїхали..погралися..передали невеликий презент...повернулися....

виявляється сьогодні День студента...вітаю кількох людей...вирішуємо чим зайняти вечір...їдемо до місця призначення маршруткою, в якій Анна Єфімова  висловлює своє незадоволення з того приводу, що я не згадала її ім'я у вітанні в себе на стіні...обіцяю, що згадаю її в своєму блозі...(обіцянку виконала, але чомусь здається, що їй знову не сподобається)...
приїхали....катаємося на роликах...чудово....поїли... попили...приїхали....прекрасно.....

далі буде...

небо

Не те, щоб необхідність..але періодично вечорами пишу щось...отож.... цього разу мова піде про літаки....ну майже про літаки...про їх слід на небі...колись часто їх бачила...а тепер просто радію....типу ностальгіжка....моя суворість чи чоргий гумор часом немає меж і якось завжди задумуюся над тим, як горітимуть всі будинки і я звісно врятуюся і  як серед поля впаде літак, навіть якось мені це снилося...і я звісна річ навіть уві сні  хотіла це сфотографувати...ну це звісно брєд...а поки дивимося на небо.....і радіємо....

 

У мене з'явилася думка, що пілот збився з курсу:)

Хто і скільки читає

 Тож було, як вечір настане, то вони й починають:

 про те, як їм у австрійському полоні жилося, 

які пироги там печуть .

 А вже зима як прийде, як захурделить, 

то я й з печі не злажу.

(Г.Тютюнник))

Не те, щоб я так мало читаю чи люди, які мене оточують щодня, але якщо порівняти з моєю бабусею, то це небо і земля...
От сьогодні говорили з Юлею за книги, які є в нас в вдома...і про книги, які були в хаті в діда з бабою (хату з об'єктивних причин продали).....говорили про те, хто і скільки читає...і дійшли висновку, що найбільше читає наша баба...Юля ще пожартувала, що баба не читала лише у  період війни..і це правда...в свою чергу я сказала, що баба прочитала мабуть більше ніж 27 моїх колишніх одногрупників разом взятих (кажу це образно, як кількісна характеристика) на що Юля відповіла: "та вона більше прочитала ніж вони за своє життя почули і сказали"   і повірте це може бути правдою, бо останніх три роки баба, що робить (і до цього само собою теж читала), то це лише читає...читає книги...читає газети (при чому всі підряд незалежно від дати чи регіону)..читає журнали(незалежно, на яку аудиторію вони спрямовані)....отож читайте і буде вам щастя..

якщо на вулиці холодно

Залишилося менш ніж година до закінчення цього дня, 7 листопада, Дня народження Іринки Павленко....Логічно, що я її вітаю і бажаю їй тільки найкращого, всього того, чого не вистачає у повсякденному житті....Але справа навіть не в цьому..... справа в тому, що це хороша наша подруга.....З якою приємно проводити вільний час...і не зовсім вільний....ходити на концерти, вистави і квн...і навіть, тоді коли в нас немає грошей, то ми все одно підемо, бо це культура, а на культуру не можна жаліти грошей...і навіть, якщо в нас є гроші ми не поїдемо маршруткою, бо краще піти пішки, і навіть, якщо на вулиці холодно і ми на підборах, ми підемо пішки, а дорогою обов'язково говоритимемо про людей, про їх духовний занепад, про освіту, і про те які в нас класні батьки, і як ми їм вдячні...і ще наші чудові сестри...у мене одна...у  Іри дві...

З днем народження Павленко...

Один на весь світ

Не те, щоб я злопам'ятна чи жадіна....Але факт залишається фактом, якісь суки (вибачте, але по-іншому не скажеш) свого часу вкрали (ну я його типу забула, а потім не виявила на залишеному місці) в мене зонтик і десь же лазять з ним...ну це так дощова погода навіяла..і тут знайшла фото з цим самим моїм зонтиком...ну просто я ж добра позичала людям..і  добре....як побачите когось з таким зонтиком, то знайте то мій... він один такий на весь світ...

і ще як у випадку з лісапетом, то у мене залишився чохол...

.
а і да, якщо хтось прочитавши цей запис, різко захотів мені повернути зонтик,  то не треба...залиште собі, як у вас вже немає 100 гривень, щоб купити власний.....
Мабуть я все-таки жадіна....

I love physics

Якось так сталося, що мені доводиться бути в середовищі людей, які називають себе журналістами чи в середовищі людей, які здобувають професію фізиків, математиків, інформатиків..
Мова цього разу піде про одну мою знайому Натаху (хто розуміє)....Дівчинка вчиться на математика-фізика.....І от вона видає якось:"Мені взагалі подобається фізика.Останнім часом це мій улюблений предмет. I love physics"
Звісно, що я, як завжди сміялась, бо це реально смішно, але радує....бо фізика це ж не педагогіка чи ще якась  непотрібна фігня.
Цитата року I love physics....
і тут, можливо, виникне питання, чому я це тут написала, то все дуже просто, я пообіцяла, що фразу "I love physics" обов'язково напишу у своєму блозі...

Вас теж не видно, але нічого

Звичка все фотографувати на телефон приносить радість....Особливо, коли ці фото неочікувано знаходиш...Періодично знімаю відео...Але відео переглядаю значно рідше...
Ось минуло вже чотири місяці, а я вперше подивилася відео, на якому видно, як мене вітали з Днем народження...
Весело так...нічого не видно, бо світло погане було  та й телефон мій не найкращий ....Проте чути добре...
Знімаю я значить це вітання і тут думаю треба себе зазняти...повертаю камеру....
- Там нічого не видно, - каже Хайнацька.
- Вас теж не видно, але нічого,- кажу я..
Хоча мене на цьому відео було найкаще видно, бо я стояла біля вікна...
далі мої друзі з сестрою ще кілька секунд випробовують моє терпіння, бо ж прийшли без подарунка(сховали на коридорі).....і все відео обривається(
і що думаєте мені подарили?
а?
а крісло...зелене крісло...на кольосіках....
а...
кому такі подарунки роблять?
правильно МЕНІ...
Висновок: знімайте друзі все, щоб не забути, щоб було весело...радійте..даруйте крісла, чайники, качок, фени, жираф, чоботи-вази, вітрила-дуйки і інші існуючі в світі речі...